(*з лат. substratum «підкладка, підстилка»; з точки зору природи – поверхня, на якій розміщений предмет; З точки зору біології – живильне середовище для рослин і бактерій.)
Вирощування мікрозелені одночасно простий і складний процес. Простий він тим, що не вимагає великих вкладень фінансів і часу. Складнощі полягають у правильному виборі субстрату для вирощування мікрогріну. Найпопулярніші види субстратів це папір, тканина, лляні/джгутові килимки, мінеральна вата, кокос, торф, грунт. Деякі вирощують мікрогрін зовсім без підкладки, але це спосіб не для лінивих.
Тепер розберемось з кожним способом окремо, визначимо плюси і мінуси. Але спочатку потрібно розуміти, що потрібно рослинам щоб прорости, рости здоровими та приносити користь для здоров’я людини. Тут є «чотири стовпи» від яких залежить успіх у вирощуванні:
- Стійкість до хвороб. Це може бути природний імунітет, або штучний захист. Під штучним захистом мається на увазі обробка насіння проти плісняви, грибків, вірусів і тд. У випадку мікрозелені це може бути обробка перекисом водню, 30 мл 3%-розчину на 1 л води, озонуванням і тд.
- Живлення (мінеральне/органічне). Цей «стовп» має особливе значення при вирощуванні без підстилки, на мінеральній ваті. Оскільки в цих способах в живлення потрібно вносити окремо. При цьому варто пам’ятати про рівень рН (для мікрозелені він має бути на рівні 5,5-6,0) та вміст солей (500-600 РРМ).
- Зволоження. Тут коментарі зайві, адже без води не може прожити жоден живий організм на планеті.
- Світло. Без світла в клітинах рослин не буде відбуватись фотосинтез. У випадку вирощування мікрозелені не всі культури потребують світла. Такими є соя і кукурудза – при вирощуванні їх на світлі проростки накопичують гіркоту. Всі інші культури потребують 14-16-годинного світлового дня.
Простіше розглянемо на прикладі. Уявімо, що ми посіяли насіння, забезпечили органічним живленням, достатнім поливом, перед посівом обробили від хвороб, але при цьому насіння матиме обмежене освітлення. Це можна побачити на малюнку. Найкоротша дошка позначена, як світло. Суть моделі полягає в тому, що якщо рідина при заповненні бочки почне переливатись через найбільш коротку дошку, то довжина інших вже не грає ніякої ролі.
Повернемося до способів вирощування мікрозелені.
Вирощування без підкладки. Процес включає промивку насіння і поміщення його в ємність для вирощування з подальшим обприскуванням або поливом насіння. Полив потрібен помірний, оскільки корені рослин також потребують повітря. Це потрібно для того щоб уникнути гниття насіння то появи грибків.
Вирощування на папері. В даному способі зазвичай використовують м’які паперові серветки або рушники. Спосіб теж не затратний, це є плюсом. Саме паперова підкладка утримує додатковий запас вологи, що дає можливість збільшити інтервал між поливами чи обприскуваннями. Мінусом є те що, коли ростки почнуть активніше підростати їм цього запасу води не вистачить надовго. Тому цей спосіб теж не зовсім підходить людям з повною зайнятістю. Для тих же редису, кольрабі і броколі цей варіант не є найкращим, для злаковий має шанс на існування.
Вирощування на тканині. Зазвичай використовують марлю складену в декілька шарів, або іншу синтетичну чи натуральну тканину. Цей спосіб значно затратний в порівнянні з двома попередніми. Тканина, особливо натуральна, утримує значно більший запас вологи ніж папір. Такий спосіб вирощування підходить для зайнятих людей, але вимагає режиму. Про полив, особливо тоді, коли ростки починають активно рости, теж не варто забувати.
Вирощування на килимках. Килимки ідеальний варіант у співвідношенні ціна-якість. Підстилка досить дешева – 1 килимок розміром 10*15 см коштує ≈ 3 грн ( 0.10$). При цьому він чудово утримує воду. Завдяки своїй структурі дозволяє повітрю потрапляти до коренів (за умови, що килимок не заливають).
Вирощування на мінеральній ваті. Цей матеріал досить добре тримає вологу, дає можливість збільшити інтервал між поливами ще більше – це вагома перевага, над іншими способами. Також у даному субстраті добре розвивається коренева система. При цьому даний матеріал має великий мінус – дуже не зручний у використанні, при порізці матеріалу його мікроскопічні частинки застрягають у шкірі і викликають неприємні відчуття. Оскільки матеріал не містить у своєму складі будь-яких поживних елементів його потрібно «заряджати» добривами і правильним рН. Також цей матеріал не дешевий. Оптимально використовувати тим, хто планує облаштовувати ферми з вирощування мікрозелені. Це дозволить зменшити обсяг робочої сили, завдяки скороченню частоти поливів. Підходить для невисоких культур (кінза, буряк, базилік) – їх зручно зрізати, також при такому способі зелень має кращий товарний вигляд (актуально для фермерів).
Вирощування на кокосі. Простий і дешевий матеріал (0,32$ за 1 кг не буферизованого кокосу) в якому все добре росте. З плюсів – стабільний по всіх параметрах, тримає багато повітря, зелень не потрібно поливати. З мінусів – потрібно правильно буферизувати (1кг кокосу/3л води) і заправляти добривами (сульфат кальцію і магнію).
Вирощування на торфі. Вирощування даним способом має більше мінусів, ніж плюсів. По-перше – торф має нестабільний рН, вміст азоту і фітопатологію, тому потрібно їх контролювати спеціальними засобами. По-друге – при такому способі важко зберегти чистоту зелені. По-третє – це не дешевий варіант. Серед плюсів можна виділити лише те, що цей спосіб підходить для всіх культур, і те що торф досить добре утримує воду.
Вирощування на ґрунті. Вирощування рослин на ґрунті є класичною агротехнікою в рослинництві. Спосіб також має свої як негативні і позитивні сторони. До позитивних можна віднести непотрібність внесення добрив. До негативних – бруд на зелені, частоту поливів, ціна.
Вирощування на агроперліті та вермикуліті. Часто їх додають у грунт, торф або кокос з метою кращого збереження вологи в них. Плюсами цього субстрату є те, що при вирощуванні на ньому рідше спостерігається прояв грибкових захворювань, плісняви, він захищає кореневу систему від перепадів температур. При вирощуванні рослини залишаються чистими. Однак він зовсім не містить поживних речовин, тому потрібно використовувати добрива і бактерії для створення правильної мікрофлори. Ще одним мінусом є те, що в якості добрив потрібно використовувати тільки комплексні. Оскільки кальцієві добрива зсувають нейтральний рН агроперліту в лужну сторону. Ціна на цей субстрат 9 грн/л (близько 0,30 $).
Кожен з субстратів має свої переваги і недоліки. Якийсь має більше переваг, якийсь більше недоліків. Вибір, що використовувати в якості субстрату залишається за Вами. Моє ж завдання побажати вам успіху у ваших починаннях.